29 березня 2016 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося спільне засідання Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва, Київського національного університету імені Тараса Шевченко та Корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка» (далі – Науковий парк) щодо інноваційних проектів та розробок, що можуть бути впроваджені в міське господарство столиці.
Основною метою проведення заходу було налагодження діалогу між розробниками Університету, співзасновників Наукового парку та міською владою, бізнесом.
Науковий парк створює в нашому університеті так звану єдину платформу для спілкування з бізнесом, метою якої є обмін інформацією та налагодження контактів між винахідниками та представниками підприємств-виробників. Тобто, планується створити такий собі ланцюг трансферу знань в технології за принципом партнерства з кінцевими замовниками – комерційними компаніями.
В рамках заходу всі учасники оглянули виставкову експозицію проектів та розробок Київського національного університету імені Тараса Шевченка та його партнерів, співзасновників Наукового парку, а також короткі презентації від всіх засновників Наукового парку. Під час проведення заходу нашим науковцям буде надана можливість провести персональні переговори з учасниками Ради директорів щодо впровадження наукових розробок та використання наукового потенціалу факультетів та інститутів для вирішення питань в різних сферах соціально-економічного розвитку м. Києва.
Під час огляду виставки увагу мера Києва привернули розробки, направлені на покращення комунальної сфери, зокрема «Саджанці декоративних та плодово-ягідних культур із закритою кореневою системою», «Методи очищення та визначення якості питної води»; інфраструктурні проекти – «Комплексний географічний атлас м. Києва», «Створення геоінформаційної системи м. Києва (ГІС)», «Система GPS моніторингу, диспетчеризації і контролю витрат палива «Інспектор»; екологічні проекти – «Утилізація автошин в електромагнітному полі», «Пектинопрофілактика як засіб попередження дії забруднювачів довкілля на населення міста Києва»; фізико-технічні проекти – «Малогабаритна голографічна установка для визначення залишкових напружень у деталях і вузлах металевих конструкцій», «Створення лазерного віброметра для безконтактного вимірювання технічних вібрацій та акустичних сигналів віддалених об'єктів та механізмів». Огляд виставкової експозиції викликав не аби яку дискусію, яка продовжилася під час засідання Ради директорів.
Відкрив засідання та виступив модератором заходу Ректор Університету, академік НАН України, Губерський Леонід Васильович. Він наголосив що в Університеті працюють 2100 кандидатів наук, біля 600 докторів наук – цей науковий потенціал активно працює на вирішення наукоємних проблем, необхідних для реалізації нагальних потреб держави. Також він зазначив, що в Університеті напрацьовано багато проектів у сфері енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії, розробки в галузях АПК, медицини тощо.
Голова КМДА Кличко Віталій Володимирович привітав учасників Ради директорів та у свою чергу відмітив, що нам всім потрібно використовувати інноваційні технології задля розвитку нашої столиці. На виставці в університеті було презентовано багато цікавих проектів, які потрібно реалізовувати. Міський голова поставив завдання керівникам департаментів КМДА щодо створення умов для реалізації потенціалу Університету та всього Наукового парку.
Голова Ради директорів, Генеральний директор ДП ВО «Київприлад» Олександ Володимирович Осадчий зауважив, що проведення Ради директорів на базі провідних університетів м. Києва стає доброю традицією. Він наголосив, що його, як спеціаліста з аерокосмічної сфери, дуже зацікавила розробка Університету зі створення лазерного віброметру, який можна використовувати для аналізу стану ракетоносіїв, що виготовляються в Україні.
З актуальними пропозиціями виступив Зімін Сергій Георгійович, Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, який наголосив, що в державі є нагальна потреба в розвитку та розробках в галузі інформаційних технологій. Також він відмітив проекти з утилізації автошин в електромагнітному полі та методів очищення і визначення якості питної води.
Належна увага була приділена розробкам установ-співзасновників Наукового парку, зокрема: Національному університету харчових технологій, Інституту органічної хімії НАН України, Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича. Всі представники мали можливість представити свої основні розробки.
Від Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступав Проректор з наукової роботи, Мартинюк Віктор Семенович, він зазначив, що Університет має багато розробок відповідно до пріоритетних галузей економіки держави, а саме: медико-біологічна галузь, розвиток інфраструктури, екологія та енергозберігаючі технології, інформаційні технології. Крім того, Університет може надавати послуги у соціо-гуманітарній сфері та експертні висновки.
На раду директорів було запрошено заступника начальника управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства освіти і науки, національного координатора національних контактних пунктів РП ЄС «Горизонт 2020», Шаповал С.С., яка зробила коротке повідомлення про можливості залучення коштів Європейського Союзу для реалізації наукових розробок та розвитку малого та середнього підприємництва.
Рівень зацікавленості науковими розробками Університету відобразився в жвавій дискусії під час обговорення та підведення підсумків результатів засідання Ради директорів.
Від Національної академії наук України виступив Наумовець Антон Григорович, Перший віце-президент НАН України, він наголосив на необхідності тісного контакту між наукою та освітою. Це допоможе привернути увагу влади до важливості впровадження інноваційних розробок в промисловість. Він також зазначив що треба переходити від слів до діла, не декларувати, а дійсно створювати сприятливий інноваційний клімат.
Від Університету виступив завідувач кафедри геофізики, професор, доктор геологічних наук, Вижва Сергій Андрійович, він зазначив що Університет має бюджетне фінансування, яке може бути спрямоване на вирішення конкретних задач, які ставлять перед нами виробники. Крім того, Університет має бути зацікавлений в інформації щодо необхідних компетенцій випускників Університету для ефективної роботи на підприємствах нашої держави.
Проректор Університету Мартинюк В.С. продовжив цю тему, наголошуючи на адресній підготовці фахівців найвищої кваліфікації, зокрема докторів філософії. Він запропонував керівникам підприємств налагодити співпрацю з Університетом з цього питання.
Зі сторони управляння житлово-комунального господарства м. Києва було зазначено, що, нажаль, з бюджету міста не можуть бути витрачені кошти на доведення наукових розробок до промислових зразків. «Нас цікавить кінцевий, сертифікований продукт, який може буди представлений на тендер» - зазначили у відомстві. Було запропоновано Науковому парку працювати «від ідеї до зразку», а далі Університет може розраховувати на допомогу щодо впровадження розробки у серійне виробництво.
Голова Ради директорів Шевченківського району м. Києва, Голова правління ПАТ НВК «Київський завод автоматики ім. Петровського», Маляров Сергій Прокопович зауважив, що такі зібрання вельми необхідні, але нам потрібно використовувати нову модель в іншому форматі, зокрема виконувати замовлення на виготовлення промислових зразків, але за умов наявних ринків збуту для них, можливостей виходу на європейські ринки, наявності постійних і масштабних замовлень.
Майко Віталій Іванович, Президент Київської міської асоціації промисловості, будівництва транспорту та зв’язку Асоціації «Київ» зазначив, що є більше 10 напрямків в українській науці, які випереджають досягнення європейських колег.
Під час проведення засідання Ради директорів було підписано Меморандум про співпрацю щодо реалізації спільних інноваційних проектів між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), Радою директорів підприємств, установ і організацій міста Києва при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.
Сторони в межах компетенції висловили намір розвивати довготермінові та всебічні зв’язки у сфері економічної та науково-інноваційної діяльності на принципах взаємної вигоди та взаєморозуміння.
Русский 
English (UK) 
18 лютого в Науковій бібліотеці імені М.Максимовича відбулася справді історична подія - перша «Битва Університетів», унікальний захід бізнес формату, метою якого став пошук перспективних студентських стартапів і бізнес-ідей.
